Закарпатська влада шанує фашиста та антисеміта?

Один із читачів "Історичної правди" надіслав скандальну новину із Ужгорода. Там у будівлі Закарпатської облдержадміністрації вивішено портрет Міклоша Козьми призначеного регентським комісаром (губернатором) окупованої в 1939 р. Карпатської України.

 

Міклош Козьма - угорський політик, міністр внутрішніх справ у профашистській Угорщині у 1935-1937 рр., недовгий час - міністр оборони.

Учасник Першої світової війни. Багаторічний соратник диктатора Міклоша Горті. З 1922 року і до смерті був главою Magyar Távirati Iroda - угорського агентства новин.

Був прихильником ідеї анексії Закарпаття, яке в міжвоєнний час входило до складу Чехословаччини, до складу Угорщини. Керував підготовкою бойовиків, які нелегально переходили кордон Карпатської України і здійснювали терористичні акти проти влади та українського населення.

Всі статті за тегом Карпатська Україна

Козьма був відкритим антисемітом, після окупації Закарпаття в 1941 році організував депортацію більше 10 тисяч закарпатських євреїв у район Кам'янця-Подільського, де всі вони були розстріляні.

Помер Козьма у грудні 1941 року в Ужгороді, який гортисти називали Унгвар, у віці 57 років. А на портреті Козьми в будівлі Закарпатської ОДА написано, що він працював до 1942-го. Цікаво буде почути пояснення ужгородських "проффесіоналів" від історії - навіщо це зроблено...

Спецпроект "Голокост від куль"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.