Головного музейника звільнили не за картини, а за ікони - Мінкульт

Гендиректора Національного художнього музею Анатолія Мельника звільнено з посади за не виконання установою основних планових показників діяльності.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства культури України.

У відомстві уточнили, що Мельника звільнено "за згодою сторін".

Як відомо, сам екс-гендиректор пов'язує своє звільнення зі своїми заявами про те, що з приміщень Кабміну зникли картини.

"Таке рішення було прийняте після повторного вивчення ситуації, яка склалася у Національному художньому музеї", - зазначається в повідомленні.

"Мельником не було вжито заходів по виправленню недоліків, виявлених комісією Мінкультури, яка у січні цього року заслуховувала звіти по фінансово-господарській діяльності установ, що знаходяться у сфері управління Мінкультури", - уточнили в міністерстві.

"Одне із зауважень комісії стосувалося того, що протягом останніх трьох років музеєм не виконуються основні планові показники діяльності. Зокрема, у 2011 році план по кількості відвідувачів було виконано на 69.2%. Ці показники є найнижчими у Києві. На сьогоднішній день вони так і не змінилися", - заявили у прес-службі.

Крім того, в міністерстві зазначають, що були "публікації у ЗМІ та звернення громадян щодо ушкодження ікон, які експонуються у музеї".

"У березні 2012 року працівниками міністерства та спеціалістами Національного науково-дослідного реставраційного центру було здійснено обстеження 39 експонатів групи зберігання "іконопис" Національного художнього музею, а також умов їх зберігання і якості проведеної роботи по ущільненню вікон і дверей", - розповіли у відомстві.

"Комісією було встановлено наявність чисельних порушень, що призвели до необхідності консерваційно-реставраційного втручання переважної частини експонатів групи "іконопис". До перевірки керівництвом музею не здійснювалося жодних дієвих заходів по усуненню вище наведених недоліків", - уточнили в прес-службі.

В міністерстві запевняють, що нового керівника музею виберуть на конкурсі.

Українська правда

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.