Норвегія дала 500 тисяч євро на львівське "Пирогово"

Норвегія виділила більше 0,5 мільйона євро на проект ЮНЕСКО з благоустрою Музею народної архітектури та побуту "Шевченківський гай" у Львові.

Про це повідомляє УНІАН.

На думку ЮНЕСКО, на тлі зростаючого безробіття, втрати національних традицій, погіршення якості шкільної освіти музей може зіграти найважливішу роль у справі збереження культурно-історичної спадщини, просвітництва та освіти.

Проект передбачає, що, спираючись на аналогічний досвід з відновлення Етнографічного музею під відкритим небом у Тбілісі (Грузія), ЮНЕСКО разом з міською радою Львова приступили до першої фази проекту, у рамках якої будуть вжиті заходи щодо поліпшення стану архітектурних споруд, колекцій, а також заходи з освіти населення.

Львівський музей народної архітектури та побуту, відомий як “Шевченківський гай”, займає майже 60 гектарів і включає 124 об`єкти, у тому числі житлові будинки та церкви, привезені з різних районів України.

Як повідомлялося, у серпні 2011 року Кабінет Міністрів виділив Міністерству культури 48,6 млн гривень на ремонт пам`ятників, музеїв та закладів культури.

У вересні 2011 року Національний заповідник "Софія Київська" здобув грант від Американського посольського фонду зі збереження культурної спадщини - для збереження колекції автентичних мозаїк XII сторіччя.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.