Сьогодні - 39 років товарному штрих-коду

Сьогодні світ відзначає день народження штрих-коду.

Про це передають УНН.

Штрих-код — спосіб запису даних, зручний для зчитування машиною. Частіше зустрічається штрих-код, записаний за допомогою смуг різної товщини, який містить інформацію про товар.

Також існують штрихові коди, складені з крапок, квадратів та інших геометричних фігур, які легко розпізнаються машиною.

Використовуються не лише у торгівлі для ідентифікації товару, а й на квитках, документах, авто, у дослідженнях вченими тощо.

Штрихове кодування винайшов молодий інженер Давид Коллінз.

Після закінчення інженерного факультету Массачусетського технологічного інституту в 1950-х роках він пішов працювати у Пенсильванську залізницю, де йому довелося зіткнутися з рутинною працею — сортуванням вагонів.

Їх треба було перерахувати, з'ясувати номера, та відповідно до документації визначити куди кожен вагон повинен проїхати… Процедура довга, та без гарантії уникнення помилок.

Тоді й прийшла ідея освітлювати номери вагонів прожекторами та зчитувати їх за допомогою фотоелементів. Інженер-винахідник, щоб зробити простішим упізнавання номерів, запропонував записувати їх не лише простими цифрами, але й спеціальним кодом, що містив червоні й сині смуги, розташовані на вагоні в прямокутнику півметра довжиною.

Випробування підтвердили, що сканувальній пристрій може правильно зчитувати код навіть при швидкості руху вагона близько 100 км/год.

Однак Коллінз не заспокоївся. Успіх підштовхнув його вдосконалювати систему. У 1968 році замість прожектора, котрий вимагав надто багато електроенергії, він використав сфокусований лазерний промінь.

Розміри сканувального пристрою стали набагато менші, зменшилось і саме марковання, що навело Коллінза на думку використовувати його штрихове кодування не тільки на залізниці, але й у якості товарного коду.

А 3 квітня 1973 року компанія IBM оприлюднила свою розробку UPC - одного з найпоширеніших варіантів штрих-коду.

Батьки штрих-коду - Бернард Сілвер і Норманн Джозеф Вудленд. Перше розроблене молодими конструкторами унікальне маркування товарів наносилася чорнилом, яке світилося в ультрафіолетовому світлі.

Перший лінійний штрих-код, створений Вудлендом, засновувався на двох технологіях кодування - азбуці Морзе та звукових треках до кінофільмів. Азбука Морзе послугувала прототипом відображення коду - витягнуті вниз крапки і тире виглядали як малюнок, схожий на послідовність чорних широких і вузьких ліній, розділених білими пробілами. Метод озвучування кінофільмів став основою процесу зчитування штрих-коду.

Вже працюючи в IBM, Вудленд разом з Сильвером намагалися сконструювати подобу сучасного сканера для зчитування штрих-коду. Створений ними апарат був гігантським у порівнянні з сучасними сканерами, однак саме він вважається прототипом пристрою, що зчитує в електронному вигляді надруковане маркування.

1973 році в США була створена організація "Універсальний товарний код" (UPC — Universal Product Code), котра пропагує використання штрих-кодів в промисловості та торгівлі.

1977 році в Західній Європі для ідентифікування споживчих товарів стала використовуватися аналогічна система під назвою "Європейский артикул" (EAN — European Article Numbering).

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.