У заповіднику "Кам'яна могила" виявлено розтрачу коштів

Співробітники національного історико-археологічного заповідника "Кам'яна могила" (Запорізької області) розтратили 240 тисяч грн бюджетних коштів.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на ГУ МВС у Запорізькій області.

За повідомленням міліцейської прес-служби, для проведення досліджень і розробок в області історичних наук на об'єкті культурної спадщини "Кам'яна могила" в жовтні 2011 року був залучений науково-дослідний інститут, з яким через два місяці заповідником був складений акт про здачу-приймання виконаних робіт.

"В перелік таких робіт входило проведення історико-архівних досліджень, фотографування заповідника, підготовка номінаційного досьє тощо, - повідомляють у МВС. - Однак перевіркою доведено, що зазначений акт мав фіктивний характер, оскільки фахівці інституту жодного разу не відвідали заповідник і передбаченої договором документації не підготували".

Відносно посадових осіб заповідника, які незаконно перерахували бюджетні кошти, Мелітопольською міжрайонною прокуратурою Запорізької області порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 364 КК Україні (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки), та ч. 2 ст. 366 (службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки).

Ведеться слідство.

 

Кам'яна могила - національний історико-археологічний заповідник поблизу Мелітополя в смт. Мирне Запорізької області над річкою Молочною. Пам'ятка давньої культури.

Пагорб, що тисячоліттями служив людям вівтарем для відправлення релігійних обрядів, містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень - петрогліфів, датованих від палеоліту до середньовіччя.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.