УІНП ШУКАЄ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ЗНИЩЕНІ НАЦИСТАМИ СЕЛА

Український інститут національної пам'яті звертається до громадян, громадських об'єднань і державних установ України з проханням надати інформацію про акти масового терору гітлерівців проти мирного населення.

Про це йдеться у зверненні УІНП, яке є в розпорядженні "Історичної Правди". Наводимо його повністю:

Шановні співвітчизники!

В Україні на державному рівні вшановується трагедія містечка Корюківка Чернігівської області, де 1-2 березня 1943 р. гітлерівські нелюди знищили близько 7000 мирних громадян.

Корюківський злочин проти людяності за масштабом став найбільшим за кількістю одночасних жертв на окупованій території тодішнього СРСР.

Відповідно до Указу Президента України "Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії" та Постанови Верховної Ради України "Про вшанування пам’яті жертв Корюківської трагедії під час Другої світової війни"  в Україні тривають відповідні громадські, меморіальні та наукові заходи.

Зокрема, Українським інститутом національної пам’яті ведеться робота з підготовки науково-довідкового видання – анотованого покажчика знищених окупантами сіл України.

Корюківка - забута трагедія. Як нацисти знищили 7-тисячне містечко

Для максимально повного виявлення та увічнення відомостей про страждання наших предків, земляків, ми запрошуємо до співпраці усі державні установи, громадські об’єднання, краєзнавців та громадян України.

Просимо усіх небайдужих до пам’яті українського народу надсилати до Українського інституту національної пам’яті достеменно відому Вам інформацію про села України, де під час війни гітлерівцями, їх союзниками й поплічниками було вчинено акти масового терору проти мирного населення.

При цьому просимо зазначати (у мірі наявності відомостей), дані про розташування села, дату трагедії, виконавців злочину з боку окупантів, кількість населення села та кількість жертв каральної акції, іншу інформацію, що має істотне значення для увічнення пам’яті безневинних жертв нацизму.

Будемо вдячні і за інформацію про дату засування села, наявність пам’ятників (інших меморіальних споруд) в пам’ять про жертв трагедії воєнних часів, а також посилання на джерела наданої інформації.

Зі своєї сторони, Інститут належно відзначить у виданні тих, хто надав посильну допомогу у вшануванні пам’яті про знищені села України, адже на сьогодні, на жаль, відсутні точні дані навіть про їх кількість.

Соборною працею над цією шляхетною справою ми віддамо данину нашої світлої пам’яті невинно убієнними предкам, вшануємо жертв лихоліття на Українській землі.

Відомості просимо надсилати на адресу: ksm@memory.gov.ua,

або поштою: 01021, м. Київ, вул. Липська, 16. Контактні телефони: (044) 281-08-92, 281-08-88.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.