В Києві відкривається виставка гумористичних поштівок 1911-13 років (ФОТО)

"Підштанники ліберала", еротизм і п'яні студенти: в Музеї російського мистецтва презентують унікальну колекцію київських гумористичних листівок початку XX сторіччя.

30 березня о 18.30 в Київському національному музеї російського мистецтва (вул. Терещенківська, 9) відбудеться відкриття виставки та презентація книги "Веселий "Світанок", або Гумор по-київськи" Сергія Сурніна.

Відкриття виставки приурочене до 1 квітня, повідомляє офіційний сайт музею.

Фото: kmrm.com.ua

Унікальну колекцію листівок, що увійшла до книги, презентує відомий київський антиквар і філокартист Сергій Сурнін.

 

Експозиція буде представлена ​​127 поштівками, випущеними як серія київським видавництвом "Світанок" в період 1911-1913 рр..

 

Представлені сюжети з притаманним для тих часів гумором відображають на поштових картках київський міщанський і студентський побут столітньої давнини.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.