У КИЄВІ БУДЕ МУЗЕЙ ШЕСТИДЕСЯТНИКІВ - ПОПОВ

До кінця цього року в Києві планується відкрити Музей шістдесятників. Він розміститься на 400 кв.м. у будівлі на вулиці Гончара, 33 - де колись помер Петро Столипін, а зараз розташовано офіс Народного Руху.

Про це заявив сьогодні голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов, повідомляє УНІАН.

За його словами, цей музей стане ще одним подарунком киянам з нагоди 1530-річчя Києва.

“Ви знаєте, ця тема давно звучить, але практичного руху активного в цьому плані не було. В нас уже завершено проект, пройшла його експертиза, і наступного тижня розпочнемо роботи щодо ремонту приміщення”, - сказав Попов.

За словами начальника Головного управління культури КМДА Світлани Зоріної, Музей шістдесятників розміститься у будівлі на вул. Олеся Гончара, 33.

“Ця будівля належить Народному руху України. І НРУ виділив невелику кількість метрів, щоб ми відкрили Музей шістдесятників. Я думаю, що музей буде відкритий до кінця року. Вже вкладена певна кількість коштів – близько 2 млн грн., і ще залишилось вкласти 2 млн”, - сказала вона.

Площа, на якій розміститься музей, становить близько 400 кв. м.​

Як відомо, зараз на будівлі НРУ по Гончара, 33 висить неофіційна меморіальна дошка прем'єр-міністру Російської імперії Петрові Столипіну, який помер у цьому будинку в 1911 році.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.