Музей Лесі Українки в Ялті от-от розвалиться?

Один із чотирьох українських музеїв, присвячених Лесі Українці, перебуває у катастрофічному стані - особливо після лютневих штормів і морозів. Останнього разу ремонт у будинку на березі Чорного моря проводився 27 років тому.

Про це повідомляє "День".

Ялтинський музей було відкрито до 120-річчя від дня народження поетеси, 1991-го.

"Щодо стану будиночку-музею ми б’ємо на сполох з 2005 року, - сказала завідувачка літературно-меморіального Музею Лесі Українки в Ялті Олександра Вісич. — Тут, у маєтку купчихи Лещинської, Леся винаймала житло, виходила на красиві балкони помилуватися морськими краєвидами. Нещодавно на балкони виходили й відвідувачі нашого музею, але тепер це стало небезпечно для життя".

За словами Вісич, особливо погіршився стан після затяжних лютневих штормів і небувалих для Ялти морозів, що вкривали стіни кригою. Вологість проникла всередину, вкрила цвіллю стелі і стіни музейних залів, що дали тріщини, а це ще погіршило неблагополучний їх стан.

Фото: panoramio.com

Завідувачка музею каже, що, незважаючи на відповідну постанову Верховної Ради, жодних "заходів щодо забезпечення ремонту", а, отже, й самого ремонту будівлі, якій 126 років, не було.

"Останнього разу вибірковий ремонт проводився 27 років тому, - зазначає Вісич. - Відтоді перекриття стали непридатними, будівля визнана аварійною, деякі приміщення музею ми взагалі вимушені закрити, і відвідувачі вже не бачать оформлених там експозицій".

Музей Лесі Українки існує на правах відділення Ялтинського історико-літературного музею. За двадцять з гаком років він став пам’яткою курорту, яку активно відвідують туристи з різних країн.

На думку журналістів, байдуже ставлення влади до меморіального будиночку наводить на роздуми про те, що комусь знадобилося ласе місце в центрі Ялти, біля самісінького моря.

Читайте також:

Леся Українка - перекладач Маркса і засновник "петлюрівської" партії

Викриття радянських містифікацій Лесі Українки

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.