Празький аеропорт назвуть на честь Вацлава Гавела

Уряд Чеської республіки під тиском громадськості прийняв рішення перейменувати празький аеропорт Рузине на честь покійного президента Чехії Вацлава Гавела.

Про це повідомляє ZN.ua.

Міністр транспорту Чехії Павло Добеші запропонував офіційно назвати празький аеропорт Рузине в честь Вацлава Гавела. Аеропорт змінить свою назву 5 жовтня, в день народження Гавела.

Раніше уряд відкинув цю пропозицію. Однак після того, як поширювана в інтернеті петиція зібрала 82 000 підписів, а вдова і брат покійного президента підтримали ідею перейменування столичного аеропорту, уряд змінив свою позицію.

Гавел був одним з лідерів дисидентського руху, що протистояв прорадянському комуністичному режиму в Чехословаччині після радянського вторгнення, яке поклало край "Празькій весні" 1968 року.

Відразу ж після оксамитової революції був у грудні 1989 року обраний президентом Чехословаччини. На цій посаді залишався до липня 1992 року, в 1993 році Гавел став главою вже самостійної Чехії. Президентом країни був до 2003.

Гавел помер 18 грудня 2011 року в віці 75 років.

Як відомо, у 2011 році львівський аеропорт отримав ім'я Данила Галицького, а донецький - Сергія Прокоф'єва.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.