"Сталінобуси" хочуть запустити у Ризі і Талліні (ФОТО)

Організатори щорічної акції "Автобус Перемоги" мають намір запустити до Дня Перемоги автобуси з зображенням Йосипа Сталіна в столицях Естонії та Латвії.

Про це у своєму ЖЖ повідомив організатор акції Віктор Логінов.

"Нам вдалося вийти на компанії, які здають в оренду рекламні площі на автобусах Риги і Талліна, - пише Логінов. - Макет, підготовлений для прибалтійських столиць, формально не суперечить законам цих держав".

Він зазначив, що на попередніх макетах автобусів не буде зображена радянська символіка, яка заборонена до демонстрації в Прибалтиці.

На представлених до загального обговорення макетах зображено портрет Й.Сталіна на тлі монумента "Бронзового солдата" і параду Перемоги в Москві 1945 року.

 Ось таке хочуть вивезти на вулиці балтійських столиць

"Як і в інших містах-учасниках акції, ми плануємо запуск автобусів на 9 травня", - написав Логінов, додавши, що активісти продовжують збір грошей і на запуск "Сталінобусів" у містах Росії і Україні.

 

У листопаді 2011 року організатори акції "Автобус Перемоги" обіцяли до 70-річчя параду 1941 року на Червоній площі в Москві запустити "сталінобуси" в Севастополі.

Зрештою виявилося, що єдина севастопольська маршрутка, обклеєна зображенням Сталіна, так і не вийшла на маршрут.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.