Анонс: альбом про українські замки Речі Посполитої

Дмитро Антонюк презентує свій двотомний путівник "Польські замки і резиденції в Україні".

 

Розклад презентацій:

Вінниця, 19 березня (понеділок) о 16.00 / Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязєва, читальна зала відділу літератури та інформації з гуманітарних наук  (вул. Соборна, 73)

Кам’янець-Подільський,  20 березня (вівторок) 11.30 / Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, (вул. Суворова, 52 - корпус економічного факультету)

Тернопіль, 20 березня (вівторок) 19.00 / Арт-клуб «Коза» (бул. Тараса Шевченка, 23)

Тернопіль, 21 березня (середа) 11.00 / Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій, (вул. Танцорова, 51)

Івано-Франківськ, 21 березня (середа) 19.00 / Арт-кафе «Мармуляда» (вул. Чорновола, 23)

Львів, 22 березня (четвер) 18.00 /  Арт-кафе "Під клепсидрою"  (вул. Вірменська, 35 - "Дзига")

Луцьк, 23 березня (п’ятниця) 11.40 /Бібліотека Волинського національного університету ім. Лесі Українки (вул. Винниченка, 20а)

Київ, 28 березня (середа) о 19.00 у рамках проекту "Публічні лекції Політ.ua" (вул. Володимирська, 45А)

Житомир, квітень.

Більшість замків і шляхетських резиденцій звели колись на теренах України королі, магнати і військові діячі Речі Посполитої. В обох частинах праці Дмитра Антонюка представлено 470 пам’яток.

У першій частині представлена історія польських родових гнізд, починаючи від часів середньовіччя і закінчуючи добою бароко; у другій - мова йде про резиденції від епохи класицизму і до 1939 року. Географічно путівник охоплює пам’ятки більшості правобережних областей України.

Описи палаців й замків містять захопливі історії життя їхніх мешканців (Ґрохольських, Собанських, Скібнєвських, Потоцьких, Сенявських, Браницьких та інших родів), розповідають про метаморфози зовнішнього вигляду споруд, про цікавинки інтер’єру.

Водночас автор закликає звернути увагу на ті пам’ятки, які опинились на межі зникнення, тому у книгах йдеться й про резиденції та замки, які на перший погляд вже не становлять інтересу для туристів.

Дивіться також: "Замки Західної України з пташиного польоту" (ФОТО)

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.