Нащадки Романових вимагатимуть від Путіна поховання дітей Миколи ІІ

Представники родини Романових після інавгурації президента Володимира Путіна планують звернуться до нього з питанням про поховання цесаревича Олексія і великої княжни Марії, достовірність останків яких відмовилася визнати Російська православна церква.

Про це повідомляє "Інтерфакс" з посиланням на представника Об'єднання членів роду Романових в Росії Івана Арцишевського.

За його словами, головною перешкодою для поховання Олексія і Марії Романових є позиція РПЦ, яка не визнала достовірність останків, а звернення членів імператорської сім'ї до патріарха Кирила поки залишаються без відповіді.

Свою позицію з цього питання поки не оприлюднили перші особи Росії. "Питання про поховання цесаревича Олексія і великої княжни Марії перестало бути особистою справою Романових, - заявив Арцишевський. - Тепер це справа всього російського народу".

Раніше Слідчий комітет РФ заявив, що завершив розслідування кримінальної справи про загибель представників Російського імператорського дому та осіб з оточення в 1918-1919 рр..

Члени родини останнього російського імператора і його найближче оточення - всього 11 осіб - були розстріляні за рішенням президії Уралради в ніч на 17 липня 1918 року.

В липні 1991 року на Старій Коптяківській дорозі поблизу Єкатеринбурга було розкрите поховання, в якому знаходилися останки дев'яти осіб. Члени імператорської родини були поховані в усипальні Петропавлівського собору Санкт-Петербурга.

29 липня 2007 при проведенні археологічних розкопок в 70 км на південь від місця першого поховання були знайдені останки ще двох осіб. Численні експертизи стверджують, що останки належать цесаревичу Олексію та його сестрі Марії. Останки не поховані.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.