Поляки добилися свободи, а українцям вона впала згори - Зануссі

Польський кінорежисер Кшиштоф Зануссі вважає, що різниця між українцями та поляками має глибоке історичне коріння.

 

Про це пише "Тиждень".

"Ми з вами дуже різні, - зазначив режисер. - Коли я вчився у школі, батьки вже з першого класу казали: "Викладачі історії, літератури, географії кажуть неправду, а ти маєш знати, як було насправді. Вчи, як було, а в школі говори те, що вони хочуть почути".

За словами Зануссі, в 1970-ті роки у Польщі було непорядно і неприпустимо приймати в себе вдома членів партії:

"Я як режисер не міг працювати, тому що, якщо залучав хоч одного партійного актора, всі інші відмовлялись брати участь у зйомках. Останні роки ми з вами жили не паралельно. І це, звісно, не ваша вина, що ви потрапили до складу Радянського Союзу, а ми були тільки сателітами й мали трохи більше свободи. І в нас не було страшних тридцятих років, як у вас".

"Між двома світовими війнами ми жили більш-менш вільно й поводили себе не дуже добре щодо вас, зауважив Зануссі. - Зараз ми це нелегко, але визнаємо. Вільна країна визнає свої помилки. Не визнають принижені".

За словами режисера, величезна різниця між українцями і поляками полягає ще й у тому, що до українців "свобода й незалежність прийшли зверху", а поляки "самі всього домоглися, ніхто нам цього не дарував. Ми готувались до свободи довгі роки".

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.