Київські пам'ятки історії охороняє всього дві людини

У відділі інспекції державного контролю з охорони культурної спадщини фактично працює ДВІ людини.

Про це стало відомо під час обговорення звіту Головного управління охорони культурної спадщини за 2011 рік та основних заходів на 2012 рік, сказав голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, той жахливий стан, в якому сьогодні знаходяться пам’ятки Києва, великою мірою зумовлений тим, що кількість працівників, які контролюють стан пам’яток, виконання угод, вивчають проблеми об’єктів, вирішують їх та розв’язують конфлікти, це всього 2 інспектори.

 

"Порівняйте це з кількістю автоінспекторів. Невже автомобілі важливіші за пам’ятки?", - зауважив Бригинець.

На 1 співробітника інспекції випадає понад 2000 історичних об’єктів, що унеможливлює усунути всі виявлені порушення у сфері охорони культурної спадщини, а також одночасно проконтролювати належним чином виконання приписів.

Під час обговорення звіту Бригинець виступив з пропозицією збільшити фінансування ГУ охорони культурної спадщини та кількість інспекторів до 15 осіб. Заперечень щодо пропозиції з боку очільників КМДА, зокрема профільного заступника голови КМДА Л. Новохатька, який був присутній на засіданні, не було.

"Сподіваюсь, поповнення штату працівників таки відбудеться і ними стануть активісти пам’яткоохоронного руху, які сьогодні і без зарплат, і без посад відстоюють пам’ятки Києва", - заявив голова комісії.

Раніше Бригинець повідомляв, що в бюджеті Києва 2012 року на збереження, розвиток, реконструкцію та реставрацію пам’яток історії та культури заплановано виділити 2,2 млн грн за мінімальної потреби в 28,8 млн грн.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.