Спецпроект

Азаров виділив мільйон на пам'ятник жертвам Голодомору в США

Кабінет Міністрів України планує виділити 1,13 млн гривень на створення пам'ятника жертвам Голодомору у Вашингтоні. І 15 тисяч гривень на підтримку українських шкіл за кордоном.

Кабмін затвердив порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки забезпечення міжнародного позитивного іміджу України та здійснення заходів щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України.

Про це повідомляють "Українські новини".

Згідно з розпорядженням, на проведення заходів щодо створення пам'ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років у Вашингтоні (США) планується виділити 1,13 млн гривень.

На що ще підуть виділені кошти:

 

2,4 млн гривень - на роботи з проектування, підготовки та ремонту павільйону "Землеробство" у Всеросійському виставковому павільйоні у Москві.

852 тис гривень - на проектування та ремонт приміщень Українського народного дому в Перемишлі (Польща).

102 тис гривень - на проектування та ремонт Центру української культури в Прешові (Словаччина).

332 тис гривень - на періодику, теле- та радіопрограми для українців за кордоном.

100 тис гривень - на проведення закордоном навчальних заходів, видання наукових, публіцистичних та художніх творів та збірок, творів зарубіжних українців. Також - на переклад класиків української літератури іноземними мовами, організацію культурних заходів.

100 тис гривень - на розміщення іноземними мовами інформації на сайті МЗС для "популяризації України на міжнародному рівні".

60 тис гривень - на виготовлення бланків посвідчень закордонних українців.

15 тис гривень - на підтримку українських шкіл за кордоном.

І ще 2,8 тис гривень на оплату видатків, пов'язаних із закупівлею іноземної валюти для забезпечення цих заходів та на оплату банківських послуг.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.