Спецпроект

Азаров виділив мільйон на пам'ятник жертвам Голодомору в США

Кабінет Міністрів України планує виділити 1,13 млн гривень на створення пам'ятника жертвам Голодомору у Вашингтоні. І 15 тисяч гривень на підтримку українських шкіл за кордоном.

Кабмін затвердив порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки забезпечення міжнародного позитивного іміджу України та здійснення заходів щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України.

Про це повідомляють "Українські новини".

Згідно з розпорядженням, на проведення заходів щодо створення пам'ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років у Вашингтоні (США) планується виділити 1,13 млн гривень.

На що ще підуть виділені кошти:

 

2,4 млн гривень - на роботи з проектування, підготовки та ремонту павільйону "Землеробство" у Всеросійському виставковому павільйоні у Москві.

852 тис гривень - на проектування та ремонт приміщень Українського народного дому в Перемишлі (Польща).

102 тис гривень - на проектування та ремонт Центру української культури в Прешові (Словаччина).

332 тис гривень - на періодику, теле- та радіопрограми для українців за кордоном.

100 тис гривень - на проведення закордоном навчальних заходів, видання наукових, публіцистичних та художніх творів та збірок, творів зарубіжних українців. Також - на переклад класиків української літератури іноземними мовами, організацію культурних заходів.

100 тис гривень - на розміщення іноземними мовами інформації на сайті МЗС для "популяризації України на міжнародному рівні".

60 тис гривень - на виготовлення бланків посвідчень закордонних українців.

15 тис гривень - на підтримку українських шкіл за кордоном.

І ще 2,8 тис гривень на оплату видатків, пов'язаних із закупівлею іноземної валюти для забезпечення цих заходів та на оплату банківських послуг.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.