Німецький історик розкаже про "фашиста" Бандеру, ОУН і УПА

Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні, Німецька служба академічних обмінів та посольство ФРН в Україні запрошують на черговий захід в межах циклу лекцій з історії України – публічну лекцію Ґжеґожа Россолінського-Лібе.

Про це повідомляє прес-служба Фонду Бьолля.

Лекція "Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста та пам'ять про нього, 1909-2009 рр." (німецькою мовою з синхронним перекладом українською) відбудеться 1 березня 2012 р. о 18:30 у посольстві ФРН за адресою: Київ, вул. Б.Хмельницького, 25. 

Подальші заходи за участі Ґжеґожа Россолінського-Лібе в Україні: 

27.02, 13:00 – публічна лекція "Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста та пам'ять про нього, 1909-2009 рр." у Національному гірничому університеті (українською мовою, Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 19, центральний корпус, ауд. 1/121)

28.02, 18:00 – публічна лекція "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні, 1939-1950 рр." у Всеукраїнському Центрі Вивчення Голокосту "Ткума" (українською мовою, Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 88-а)

29.02, 17:00 – публічна лекція "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні, 1939-1950 рр." у Центрі візуальної культури Національного університету "Києво-Могилянська Академія" (українською мовою, Київ, вул. Григорія Сковороди, 2).

Ґжеґож Россолінський-Лібе - випускник Університету Гамбурга. Він пише дисертацію "Степан Бандера: життя українського фашиста і пам'ять про нього (1909-2009)".

Цитата з праці Россолінського-Лібе "Свято фашизму і військових злочинів в Едмонтоні. Політичний міф і культ Степана Бандери в мультикультурній Канаді":

"Міф Бандери змусив частину української діаспори в Канаді та інших країнах вшановувати фашистського, антисемітського і радикально націоналістичного політика, прихильники якого не тільки прагнули співпрацювати з нацистами, але також убивали євреїв, поляків, росіян, тих українців, які не були націоналістами, та інших людей в Україні, котрі сприймалися як вороги священної ідеї нації".

Читайте також: лекція німецького історика про стосунки нацистів та ОУН у 1941-му

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.