Табачник уже передумав скорочувати курс історії в школі

Мiнiстр освiти i науки, молодi та спорту України Дмитро Табачник запевняє, що мiнiстерство не планує скорочувати кількість годин уроків історії в середній школі.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Мiнiстр зазначив, що з 1998 року кiлькiсть годин, вiдведених на викладання iсторiї України в школах, не змiнювалася: "Не передбачається це змiнювати i в планах, згiдно з новим стандартом".

Водночас Табачник наголосив, що години викладання української лiтератури залишиться на тому самому рiвнi, що й сьогоднi, а також запевнив, що iсторiї України "нiчого не загрожує".

"Жодних скорочень годин, вiдведених на вивчення як iсторiї України, так i всесвiтньої iсторiї, не вiдбувається i не передбачається", - заявив мiнiстр.

Табачник нагадав, що, згiдно з новим навчальним планом, мiнiстерство має намiр ввести з п'ятого класу вивчення другої iноземної мови, а також збiльшити кiлькiсть годин на природно-математичнi дисциплiни.

За словами міністра, робоча група, яка складає навчальнi програми, розробила три варiанти навчального плану. Згiдно з першим, планується взяти по пiвгодини з рiзних предметiв, щоб збiльшити години на вивчення iнформатики та другої iноземної мови.

Другий варiант - скоротити варiативну частину, яку мають право обирати школи (музика, музична культура, художня культура). Третiй варiант передбачає збiльшити загальну кiлькiсть годин навчання, що, на думку мiнiстра, є додатковим фiнансовим навантаженням, а також перенавантаженням для учнiв.

Табачник наголосив, що всi три варiанти розглядатимуть i обговорюватимуть у мiнiстерствi, а також спiльно з мiсцевими управлiннями освiти.

Нагадаємо, минулого тижня у ЗМІ з'явилася інформація про те, що, згідно з проектом нових навчальних планів для 5-9 класів, зменшується кількість уроків української мови та літератури, а предмет "Історія України" взагалі зникне.

Сьогодні вранці міністр Табачник заперечив, що предмет "Історія України" зникне, але підтвердив можливість скорочення курсу історії в 5-9 класах - на один урок в тиждень.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.