130 солдат ЧА і 18 Вермахту знайшли торік дніпровські пошуковці

Понад 130 бійців Червоної армії знайшли і перепоховали пошуковці Дніпропетровщини протягом минулого року. Також під час польових пошукових робіт були виявлені останки 18 німецьких солдатів і два поховання мирних жителів.

Про це повідомляє прес-служба ВГО "Союз "Народна пам'ять".

Керівники шести пошукових загонів історично-пошукової організації "Пошук-Дніпро" відзвітували про результати роботи в минулому році. Загальна чисельність загонів склала 55 осіб, силами яких впродовж року було проведено понад 260 польових виїздів.

Розвідка проводилася на території шести районів Дніпропетровської області та міста Дніпропетровська. Загальна площа досліджень склала близько 400 кв. км.

Крім виявлення останків загиблих, пошуковці знайшли і передали для знищення піротехнічному підрозділу МНС близько 2000 боєприпасів радянського та німецького виробництва і 6000 патронів.

Члени ІПО "Пошук-Дніпро" в 2011 році вели також архівну роботу. Ними були знайдені дані про 79 загиблих жителів України і країн СНД, яких розшукували рідні. Було організовано відвідування родичами місць поховання двох солдатів, які загинули на території Дніпропетровської області: Василя Лазарчука з Білорусі та Курбана Алі Чемкенбаева з Казахстану. Всього за минулий рік до ІПО "Пошук-Дніпро" надійшло 207 запитів щодо розшуку загиблих.

2011 року членами обласної пошукової організації було проведено поховання останків 77 бійців Червоної армії, виявлених в ході польових пошукових робіт у 2010-2011рр., а також передані представникам уповноваженої організації для поховання останки 69 солдатів німецької армії.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.