Єпископи УГКЦ проголосили рік патріарха Сліпого

Під час Синоду єпископів Української Греко-католицької церкви, який відбувся 8-9 лютого у Брюховичах під Львовом, було відкрито рік пам’яті патріарха Йосипа (Сліпого).

 

Заходи з ушанування приурочені до 120-ої річниці від народження очільника УГКЦ, яке відзначатиметься 17 лютого.

"Патріарх Йосип - живе втілення долі української Церкви і нашого народу в ХХ столітті, - йдеться у посланні Синоду УГКЦ. - Його, як і багатьох інших, було незаконно позбавлено свободи (18 років ув’язнення) збиратися з одновірцями. Його, як і мільйони українців, прирекли на тортури у катівнях НКВД/КГБ і на мучеництво в ГУЛАГу".

Агентурна справа "Ходячие". НКВД проти УГКЦ

На думку єпископів, погляди патріарха Йосипа на національну єдність і сьогодні "стають дороговказом", оскільки й зараз брак єдності знову стає "нашою національною бідою, коли народ штучно ділять за регіональними, історичними, мовними й культурними ознаками".

 

У посланні стверджується, що саме завдяки патріархові Йосипу УГКЦ в діаспорі не просто вижила, вона стала світовою церквою.

У листопаді 2011 року Верховна Рада відмовилася розглядати постанову про святкування 120-річчя Йосипа Сліпого на загальнодержавному рівні.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.