Герой публікації ІП отримав пожертву на благодійні внески

Активісти і прихильники Спілки української молоді (СУМ) придбали інвалідний візок для повстанця УПА - єврея Мандика Хасмана.

Про це повідомляє офіційний сайт СУМ.

У селі Грибовиця, що на Волині, мешкає ветеран УПА Мандик Хасман. Він народився у 1929 році, у єврейській родині, в галицькому місті Дрогобич. Батьки Хасмана: Жисік та Кренці були розстріляні нацистами влітку 1942 року.

Тоді ж німці знищили й двох рідних братів Мандика: Іцика та Ідола. Мандик не хоче в деталях згадувати цього драматичного дня, розповідаючи коротко, як приречених на смерть розстрілювали і закопували на очах інших, котрі чекали своєї черги.

Виконавці брудної роботи, періодично зупинялися для перепочинку і додаткового натхнення у вигляді алкоголю. Під час такої перерви дванадцятилітній Мандик вирішив утекти, при цьому прихопив з собою молодшого дев'ятилітнього брата Савіка та двоюрідну сестру Кайлі.

На питання, чи страшно йому було у момент втечі відповідає просто: "Ні, просто жити дуже хотілося".

Голодні, втомлені діти чотири дні блукали лісами, поки вийшли до залізниці. Далі сіли на потяг і подалися на північ, на Волинь. Тут переховувалися в українських родинах. Мандик мешкав у селі Біличі спочатку у сім'ї Василя Киця, згодом у Сергія Кропивця. Тоді Мандик охрестився і став Володимиром, прибравши собі нове прізвище - Дмитренко.

Невдовзі німці зробили спробу вивезти малолітнього Мандика на примусові роботи до Німеччини. Хлопець тікає в ліс та потрапляє до українського підпілля.

"Все найліпше, що було у моєму житті – пов’язане з українською партизанкою. Такого братерського та теплого відношення до себе я не знав більше ніде. - розповідає Хасман, - Скажімо, сотенний Хома, в якого я був фірманом, ставився до мене як до рідного сина".

В 1945 р. Мандик, разом з декількома іншими повстанцями, потрапляє у засідку. Ччерга, випущена з автомату енкеведиста, перебила йому обидві ноги.

Ветеран із організаторам акції

Після важкого поранення єврею, який служив в УПА, судилося пройти нелегкий шлях від арешту та катувань до служби в радянській армії на Далекому сході.

На старість ветеран утратив ліву ногу – її ампутували через хворобу. Декілька років він пересувався в позиченому інвалідному візочку. Мріяв про свій, власний. Члени Спілки Української Молоді в Україні дізнались про славетного бандерівця та вирішили придбати для нього візок.

Загалом було отримано 20 внесків середнього розміру 120-150 грн.

Більше про Мандика Хасмана читайте на "Історичній Правді"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.