Помер останній ветеран Першої світової війни

Британка Флоренс Ґрін померла в будинку пристарілих в англійському графстві Лінн в суботу, 4 лютого. Вона була останнім документально підтвердженим ветераном Першої світової війни. З її смертю в живих не залишилося жодного учасника тих подій.

Про це повідомляє BBC.

Жінка не дожила до свого 111-го дня народження два тижні.

Флоренс Ґрін влаштувалася офіціанткою на базу Королівських ВПС Великої Британії у вересні 1918 року, коли їй було всього 17 років.

Три історії кохання під час Першої світової

Незважаючи на те, що Ґрін не брала участь у бойових діях, її офіційно визнали ветераном війни, коли дослідники виявили записи про її службу у ВПС в Національному архіві.

 Флоренс Ґрін не дожила до свого 111-річчя всього два тижні

"Я познайомилася з величезною кількістю пілотів, часто ходила на побачення, мені навіть пропонували покататися на одному з літаків, але я дуже боялася висоти, - згадувала воєнні роки Флоренс. - За час роботи я знайшла багатьох друзів, в певному сенсі це було найкращим часом мого життя".

Як відбувалася аерофотозйомка в часи Першої світової (ФОТО)

Місіс Ґрін мала троє дітей, чотирьох онуків і семеро правнуків. Її чоловік, який був ветераном обох світових війни, помер у 1975-му у віці 82 роки.

Останній бойовий офіцер Першої світової, ветеран Королівського морського флоту Клод Шоулз, помер в Австралії у травні 2011 року. Йому було 110 років і 63 дні і він жодного разу не взяв участь у парадах на честь Перемоги.

Нагадаємо, у жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським мирним договором 1919 року. Це стало остаточним кінцем грандіозного військового конфлікту.

Більше про Першу світову читайте на "Історичній Правді" за тегом "Перша світова війна"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.