РПЦ канонізувала німецького антифашиста

Російська православна церква зарахувала до лику святих активіста антифашистської організації "Біла троянда" Олександра Шмореля, який загинув від рук нацистів у липні 1943 року.

Про це повідомляє ТСН.

Слід зазначити, що Шморель став першим новомучеником, якого прославили після відновлення канонічного спілкування Московського патріархату і Російської православної церкви за кордоном.

Діяч антифашистського руху був канонізований як місцевошанований святий Берлінсько-германської єпархії РПЦ за кордоном. Як повідомляється, церемонія канонізації відбулася 4-5 лютого в Мюнхенському соборі. Її очолив архієпископ Берлінський і Німецький Марк.

Шморель був сином німця, який переїхав до Росії в XIX столітті. Його мати була дочкою православного священика, тому дитину хрестили в православній церкві.

У 1921 році родина вирішила повернутися до Німеччини і переїхала в Мюнхен. У Німеччині Шморель став прихожанином російського православного храму.

У 1937 році його призвали на службу у вермахт. На початку Другої Світової війни його відправили на фронт у якості військового лікаря. Після повернення з фронту в 1942 році Шморель став одним з організаторів антифашистського руху "Біла троянда" і почав поширювати антигітлерівські листівки.

В Берліні відкрили пам'ятник столяру, який убивав Гітлера (ФОТО)

В 1943 році Шмореля разом з соратниками викрили і стратили на гільйотині.

Нагадаємо, у 2002 році УПЦ МП канонізувала як місцевошанованого святого Амфілохія Почаївського, який, серед іншого, допомагав підпіллю УПА.

У 1999 році Папа Римський проголосив блаженним священника УГКЦ Омеляна Ковча, який під час нацистської окупації рятував євреїв і зрештою загинув у концтаборі Майданек.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.