НІМЕЧЧИНІ ДОЗВОЛИЛИ НЕ ПЛАТИТИ ЗА ЗЛОЧИНИ НАЦИСТІВ

Міжнародний суд ООН в Гаазі позбавив Німеччину від необхідності платити компенсації родичам убитих нацистами людей.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

У 2008 році уряд ФРН звернулося до Гааги, щоб оскаржити вимоги італійців про матеріальні компенсації за постраждалих від дій нацистів. В їх позові йшлося про події вересня 1943 року - травня 1945 року на території окупованої німцями Італії.

У листопаді 2008 року Верховний касаційний суд Італії задовольнив вимоги дев'яти родичів двох мешканців села Чивітелла, яких y 1944 році розстріляли солдати вермахту. Згідно з рішенням суду, влада ФРН повинні булa виплатити італійцям один мільйон євро.

У цьому процесі були задіяні також греки, які намагалися одержати компенсацію від Німеччини за своїх родичів, убитих есесівцями в червні 1944 року в грецькому селі Дістомо. Італія дозволила грекам подавати позови проти ФРН через свої суди.

Німеччина відмовилася платити гроші й звернулася до Гааги, щоб перевірити, чи відповідає такий судовий процес нормам міжнародного права. Німецький уряд просив розібратися, чи може приватна особа в своїй країні подавати в суд на іншу країну. Міжнародний суд ООН ухвалив рішення на користь Німеччини. Підсумкове рішення опубліковано на сайті суду.

Раніше Італія намагалася оскаржити дії німецької сторони, але зустрічний позов, поданий італійцями в Міжнародний суд ООН, був відхилений в липні 2010 року. Влада Італії намагалася довести, що в даному випадку мова йде про злочини проти людяності і тому Німеччина не може прикриватися державним імунітетом.

Нагадаємо, що у жовтні 2010 року Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським договором 1919 року після Першої світової війни.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.