МУЗЕЙНІ ФОНДИ НЕ ПЕРЕТВОРЯТЬ НА ВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ - МІНКУЛЬТ

Міністерство культури України не передаватиме музейні фонди у золотовалютні резерви НБУ, заявив глава відомства Михайло Кулиняк.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"До мене доходять такі коментарі, що Міністерство мало не готує вже музейні фонди, щоб передати їх в золотовалютні резерви, - сказав міністр. - Я хочу сказати, що це абсолютно не відповідає дійсності".

Кулиняк висловив упевненість, що в найближчі роки не планується передавати музейний фонд в золотовалютні резерви.

Нагадаємо, днями "Історична Правда" писала про те, що зараз активно розглядається можливість запровадження в Україні системи обліку й оцінювання музейних предметів, яку лобіює приватна канадська компанія Tamoikins Museum (керівник – Михайло Тамойкін).

Суть цієї системи полягає в тому, що музейні скарби розглядаються як матеріальні активи, інтегровані в економічний обіг держави, на кшталт золотовалютних резервів. За задумом розробників, при нагоді музейні речі можуть виступати заставою по кредитам, змінювати власника тощо.

За твердженнями авторів статті, керівництво Мінкульту вже кілька місяців "вивчає пропозицію" компанії, паралельно імітуючи "громадське обговорення". Коли ж міністерство влаштувало зустріч Тамойкіних із музейниками, стався величезний скандал.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.