У Могилянці говоритимуть про київський простір та історію

27 січня в рамках науково-дослідного семінару відбудеться круглий стіл "Сучасні рецепції "Київського тексту" в культурі: проблеми і здобутки".

Про що говоритиметься під час семінару:

- київський текст в літературі та культурі,

- образ Києва в образотворчому мистецтві, літературі та засобах масової інформації,

- археологія як складова культурного "простору" нашого міста,

- "мова" архітектури Києва,

- здобутки та "білі плями" києвознавства останніх десятиліть,

- екскурсія як практика "засвоєння" міської культури;

- практики повсякденності як складова міської культури Києва (традиції та новації).

Ці та інші питання обговорюватимуть в Могилянці протягом двох днів філологи, історики, філософи та культурологи з провідних українських університетів та наукових центрів.

Захід відбувається в рамках Днів Науки-2012 в НаУКМА та міжвузівського дослідницького проекту "Метрополіс-Київ".

Програма заходів:

26 січня, четвер

10:00-18:00 – Науково-дослідний семінар "Київ-як-текст"

Конґреґаційна зала Староакадемічного корпусу НаУКМА (вул. Сковороди, 2)

27 січня, п’ятниця

13:00-16:00 – Круглий стіл "Сучасні рецепції "Київського тексту" в культурі: проблеми і здобутки".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.