У Могилянці говоритимуть про київський простір та історію

27 січня в рамках науково-дослідного семінару відбудеться круглий стіл "Сучасні рецепції "Київського тексту" в культурі: проблеми і здобутки".

Про що говоритиметься під час семінару:

- київський текст в літературі та культурі,

- образ Києва в образотворчому мистецтві, літературі та засобах масової інформації,

- археологія як складова культурного "простору" нашого міста,

- "мова" архітектури Києва,

- здобутки та "білі плями" києвознавства останніх десятиліть,

- екскурсія як практика "засвоєння" міської культури;

- практики повсякденності як складова міської культури Києва (традиції та новації).

Ці та інші питання обговорюватимуть в Могилянці протягом двох днів філологи, історики, філософи та культурологи з провідних українських університетів та наукових центрів.

Захід відбувається в рамках Днів Науки-2012 в НаУКМА та міжвузівського дослідницького проекту "Метрополіс-Київ".

Програма заходів:

26 січня, четвер

10:00-18:00 – Науково-дослідний семінар "Київ-як-текст"

Конґреґаційна зала Староакадемічного корпусу НаУКМА (вул. Сковороди, 2)

27 січня, п’ятниця

13:00-16:00 – Круглий стіл "Сучасні рецепції "Київського тексту" в культурі: проблеми і здобутки".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.