Анонс: книга про сотника УПА, який діяв на Київщині

У Львові презентують книгу про Петра Ґудзоватого - сотника УПА, який учився воювати у "Нахтіґалі", а потім учив воювати повстанців на Поліссі. Після цього він очолював рейди УПА Житомирщиною та Київщиною.

Про це повідомляє прес-служба ЦДВР.

Книга історика, наукового співробітника Центру досліджень визвольного руху, заввідділу Рівненського обласного краєзнавчого музею Ігоря Марчука "Сотник УПА Петро Ґудзоватий - "Очеретенко" вийшла у видавництві "Літопис УПА".

Захід відбудеться 26 січня в актовій залі Музею етнографії (Львів, просп. Свободи, 15) о 17:00.

Сотник Петро Ґудзоватий, пройшовши вишкіл у Дружинах українських націоналістів (йдеться про підрозділи "Нахтіґаль" і "Роланд" у складі Вермахту) під керівництвом Романа Шухевича, долучився на початку 1943 року до творення Української повстанської армії.

Як військовий фахівець-інструктор створював та вишколював перші сотні та чоти повстанців на Поліссі.

Далі за наказом Головної команди УПА йому було доручено діяти на найбільш відповідальному і небезпечному відтинку — очолювати рейдові підрозділи групи УПА "Тютюнник" (військова округа у складі УПА-Північ), які опановували Житомирщину та Київщину.

Протягом 1943 року він двічі особисто брав участь у рейдах: спочатку у складі сотні повстанців, а вдруге — восени 1943 року на чолі двох куренів "Кватиренка" і "Негуса".

Повстанці вважали Гудзоватого вмілим та відважним командиром, який особистим прикладом надихав вояків на боротьбу з ворогом.

У презентації візьмуть участь:

  • автор Ігор Марчук;
  • директор Благодійного фонду "Літопис УПА" Микола Посівнич;
  • представник Центру досліджень визвольного руху Марта Гавришко;
  • науковий співробітник Національного музею "Тюрма на Лонцького" Ігор Дерев’яний.

Читайте на "Історичній Правді" добірку найцікавіших матеріалів про УПА

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.