В радянські часи з КГБ були пов'язані всі церковні архієреї - Філарет

Комітет державної безпеки (КГБ) СРСР змушував священників відкривати таємницю сповіді, затверджував призначення на церковні посади і контролював діяльність церкви в радянські часи.

Про це патріарх Української православної церкви Київського патріархату Філарет розповів в інтерв'ю Андрію Кислову з weekly.ua.

"З Комітетом держбезпеки були пов'язані всі без винятку архієреї, - сказав Філарет. - Усі без винятку! В радянські часи ніхто не міг стати архиєреєм, якщо на це не давав згоду КГБ. Тому стверджувати, що я не був пов'язаний з КГБ, було б неправдою. Був пов'язаний, як і всі".

За словами патріарха, у священників не було звань спецслужбістів, але вони мали погоджувати свою діяльність із державою - наприклад, архієрей не мав права призначити священика на парафію без згоди КГБ.

Працівники спецслужб такоє змушували священників передавати їм інформацію, отриману на сповіді.

"Коли я став ієромонахом, мене викликали до військкомату, - розповів Філарет. - Там були офіцери держбезпеки, які запропонували мені передавати їм те, що мені будуть говорити на сповіді. Я відмовився. Тоді на стіл поклали пістолет і стали погрожувати мені розстрілом. А справа була в сталінські часи. Але я відповів, що мені як ченцеві все одно коли вмирати. Байдуже - y двадцять, сімдесят або сто років. Як вони мене не ламали, нічого не вийшло".

Нагадаємо, днями слідча комісії парламенту Болгарії повідомила, що 11 з 15 архієреїв Болгарської православної церкви співпрацювали з соціалістичними спецслужбами.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.