У БЕРЛІНІ ХОЧУТЬ ПРИБРАТИ ПАМ'ЯТНИК МАРКСУ Й ЕНГЕЛЬСУ (фото)

В Берліні триває суперечка щодо долі пам'ятника Марксу та Енгельсу, встановленого в центрі міста за часів соціалістичної Німеччини.

Про це повідомляє Die Welt.

Секретар з питань культури Андре Шмітц відкинув пропозицію міністра будівництва Петера Рамзавера демонтувати монумент і перенести його на околиці Берліну.

Бронзовий пам'ятник науковцям-засновникам комуністичного руху було встановлено у 1986 році владою Німецької Демократичної республіки. Він стоїть на початку головної вулиці столиці - бульварі Унтер-ден-Лінден. З протилежного боку бульвару збудовано Бранденбурзьку браму.

 За пам'ятником видно Берлінський собор. Руки Маркса блищать, бо на них фоткаються туристи

Монумент Карлу Марксу та Фрідріху Енгельсу стоїть на місці зруйнованого в часи НДР Королівського палацу - резиденції правителів Пруссії. За словами міністра Рамзавера, відбудова палацу, заради якої пам'ятник хочуть прибрати з центру, буде "шансом відновити історичне ядро Берліну".

Фото: www.uwec.edu

"З історією так не поводяться, - не згоден із Рамзавером Шмітц. - Як свідок особливого періоду в історії Берліну, монумент Марксу й Енгельсу заслуговує більш гідного місця".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.