Ставку Гітлера здають в оренду

Головна ставка Адольфа Гітлера "Вольфсшанце" ("Вовче лігво"), розташована на території сучасної Польщі, здається в оренду.

Про це повідомляє "УП.Життя" з посиланням на The Telegraph.

Кожен, хто згодиться викласти близько 140 тисяч доларів, може стати тимчасовим господарем 13 гектарів лісу з історичними спорудами.

Із 1941-го до 1944-го "Вовче лігво" було мозковим центром нацистської військової машини.

Збудовані гітлерівцями бомбосховища могли вмістити 2 тисячі осіб, обслуговуючого персоналу і охоронців.

Саме тут відбувся невдалий замах на Гітлера. В липні 1944-го полковник Клаус фон Штауффенберг приніс на одну з нарад вибухові пристрої. Життя фюрера тоді врятував лише випадок – місце засідання перенесли, а сам смертоносний кейс за секунди до вибуху переставили.

Читайте також про замах на Гітлера 1939 року

Під час відступу німецької армії більшість бункерів були підірвані.

У "Вовчому лігві"

"Відбудувати бункери неможливо. Нас більше турбує, як зробити це місце більш привабливим для туристів, включаючи ремонт готелю та ресторану", - зазначив представник Служби лісового господарства Польщі Зенон Пйотровіч.

Влітку 2011-го повідомлялося, що щороку "Вовче лігво" відвідують 250 тисяч туристів. Місцеві жителі завдяки цьому потокові спраглих вражень прибульців розвинули готельний бізнес, заснували агротуристичні господарства. Завдяки туристам у цьому позбавленому промисловості регіоні є робота у торгівлі та в сфері послуг.

Нагадаємо, що в липні 2011 року Вінницька облдержадміністрація створила на місці ставки Гітлера "Вервольф" під Вінницею історико-меморіальний комплекс, сподіваючись залучити в обласний бюджет прибутки від туризму.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.