Презентують нову "Україну Модерну". Про фронтіри, пограниччя і окраїни

Редакція інтелектуального часопису "Україна Модерна", Центр польських та європейських студій НаУКМА й Науково-дослідницький центр "Суспільство прикордоння: минуле та сучасність" запрошують на презентацію нового, 18-го тому журналу "Україна Модерна".

Новий том вийшов під назвою: "Пограниччя. Окраїни. Периферії".

Презентація відбудеться 19 січня о 17:00 в Центрі польських та європейських студій НаУКМА (м. Київ, вул. Волоська, 10, підвальне приміщення 6-го корпусу НаУКМА).

18-й том "України Модерної" становить собою спробу певним чином узагальнити дискусії останніх двадцяти років навколо феноменів кордону та прикордоння, а також з'ясувати, наскільки плідними для дослідника (в методологічному сенсі) можуть бути класична "теорія фронтиру" (frontier theory) Фредерика Джексона Тернера та доволі нова, особливо в українському контексті, концепція "прикордоння" (borderlands).

Крім "фронтирних" ідей цей том "України Модерної" порушує багато інших проблем – від гарячих дебатів про характер діяльності ОУН і УПА в 1930-х-1940-х роках до суперечки щодо термінології в історіографії радикальних селянських сект XIX століття.

Під час зустрічі редактори "України Модерної" також розкажуть про нову веб-сторінку журналу www.uamoderna.com. В презентації візьмуть участь: редактор-засновник часопису Ярослав Грицак, член редакційної ради журналу Остап Середа.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.