Депутати хочуть продати Юсупівський палац у Криму

Верховна Рада проголосувала за виключення зі списку заборонених до приватизації об’єктів Юсупівського палацу в Кореїзі біля Ялти.

Про це пише БЮТівець Сергій Терьохін у статті для "Української правди".

Він зазначає, що в останній день сесії більшість підтримала урядову програму приватизації державної власності.

"Перед фінальним голосуванням депутат Бондар, який представляє закон, запропонував підтримати нову правку, якої і в помині не було в першому читанні", - стверджує Терьохін.

При цьому Терьохін нагадує, що це заборонено статтею 116 закону про Регламент.

Загальний вигляд палацу

Юсупівський палац був побудований восени 1910 року за проектом видатного архітектора Миколи Краснова.

Корєїзськой маєток належав князю Феліксу Юсупову, графу Сумарокову-Ельстон, генерал-губернатору Москви. Спадкоємцем маєтку став Фелікс Юсупов-молодший, чиє ім'я увійшло в історію у зв'язку з участю у вбивстві Григорія Распутіна в грудні 1916 року.

У 1920 році палац був націоналізований. Там був організований будинок відпочинку для вищого керівництва ГПУ, потім НКВД. Організатор і перший голова ВЧК Фелікс Дзержинський із задоволенням відпочивав тут в 1925 і 1926 роках.

 Двір палацу

Сталін облюбував Юсупівський палац ще перед Другою світовою війною, приїжджав сюди на відпочинок і після перемоги. Сталін зробив цю будівлю своєю резиденцією і офіційним місцем перебування радянської делегації під час Ялтинської Конференції лідерів країн антигітлерівської коаліції.

У 1993 році Юсупівський палац (колишня держдача СРСР № 4) було повернено до державної власності України і практично негайно передано в оренду приватній фірмі. Тепер термін оренди закінчився.

У лютому 2011 року Державне управління справами при президенті України відмовилося віддавати Юсупівський палац виконавчій владі Криму для створення там музею.

Година папуги. Ґеббельсівська пропаганда

«А якщо Ґеббельс за всім тим стоїть, за катинським вбивством?! Бо то був такий момент, коли всі думали: може, це німці зробили? Але в короткому часі зорієнтувалися, що німці не брешуть. Цього разу вони кажуть правду».

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР