До ювілею Сковороди відкривають виставку

До 290-річчя від дня народження Григорія Сковороди у Києві відкривається художня виставка "Людина на всі часи".

Відкриття виставки відбудеться сьогодні, 12 січня о 17:30 у галереї мистецтв імені Олени Замостян (вулиця Іллінська, 9 на Подолі).

Організптори заходу - Український фонд культури, Громадський організаційний комітет Великого проекту "Григорій Сковорода-300”, Національний університет "Києво-Могилянська академія, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка та інші.

До експозиції увійшли твори живопису, скульптури, графіки більш ніж двадцяти авторів: Леоніда Тоцького, Василя Перевальського, Феодосія Гуменюка, Василя Забашти, Валерія Франчука та інших.

Представлені експонати з Національного літературно-меморіального музею Сковороди з села Сковородинівка Харківської області, де похований  філософ, а також із селища Чорнухи, що на Полтавщині – батьківщини філософа.

У відкритті виставки візьмуть участь діячі культури, науки, представники громадських організацій, а також мистецькі колективи: "Галявські вечорниці” з с. Чорнухи, гурт "Роксоланія”  з Київського національного університету імені  Тараса Шевченка, студенти-актори театральної студії Києво-Могилянської академії.

Читайте більше про Григорія Савича: "Неспійманий світом. Сковорода ловив кайф від мандрів"

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.