Реставрацію Лаврської дзвіниці завершать весною

Велика дзвiниця Києво-Печерської лаври вiдкриється для вiдвiдувачiв навеснi 2012 року.

Про це повідомляє сайт Нацiонального Києво-Печерського iсторико-культурного заповiдника.

Масштабна реставрацiя найвищої (96 метрiв) дзвiницi України триває вже близько року.

"Кожен ярус дзвiницi має особливе смислове наповнення, - зазначив головний архiтектор заповiдника Олександр Романченко. - Загалом їх чотири, i чим вище, тим витонченiшим є декор ярусiв дзвiницi. Четвертий ярус прикрашений золотими двоголовими орлами, увiнчаними царськими коронами. Щоправда, орли давно втратили позолоту. Нинi фахiвцям є над чим попрацювати. Також угорі знайшли i почали реставрувати унiкальне лiплення у виглядi листочкiв iз дивовижними малюнками".

Ранiше пiд банею Лаврської дзвiницi знайшли 60-сантиметрову фiгуру у виглядi янгола, укритого сухозлiтним золотом. Про iснування унiкальної фiгури кiнця XVIII столiття було вiдомо лише з архiвних документiв. Янгола випадково виявили працiвники в груднi 2011 року.

Дзвіниця на тлі Києво-Печерської лаври

Велика Лаврська дзвiниця збудована протягом 1731-1745 рр під керівництвом німецького архітектора Йоганна-Ґоттфріда Шеделя. На будiвництво пiшло 5 млн шт. цегли рiзних розмiрiв i форм. Її висота - 97 метрів, товщина стiн у нижнiй частинi - 8 метрiв.

На дзвiницю можна пiднятися, подолавши 364 сходинки.

Останнi реставрацiйнi роботи завершилися в 1961 роцi, оскiльки дзвiниця постраждала пiд час Другої світової війни.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.