Леонід Макарович святкує 78-річчя (ФОТО)

Президент України (1991-1994) Леонід Кравчук 10 січня відзначає день народження. Колишній ідеолог ЦК, який мав вести боротьбу з рухівцями, став символом розвалу СРСР. А в часи Кучми Кравчук був обличчям "партії влади" Віктора Медведчука.

Кравчук народився 10 січня 1934 року у селі Великий Житин Волинського воєводства Другої Речі Посполитої (тепер Рівненська область України).

У 1958-му закінчив Київський державний університет, у 1970-му - Академію суспільних наук при Центральному комітеті КПРС [вищий навчальний заклад для підготовки ідеологічних партійних фахівців]. Кандидат економічних наук.

З 1960 до 1967 року був лектором з питань "політичної освіти", завідував відділом агітації та пропаганди Чернівецького обласного комітету Комуністичної партії України.

Буржуазні націоналісти. Як їх змальовував радянський агітпроп (ФОТО)

З 1970 року працює в Центральному комітеті КПУ - колективному керівному органі КПУ в період між партійними з'їздами, фактично - "мозковому центрі" Української РСР. Займається ідеологічною роботою, зрештою очоливши відділ агітації та пропаганди.

У 1989-1990 роках Кравчук став кандидатом у члени Політбюро [керівний партійний орган в період між пленумами Центрального комітету, свого роду "еліта" ЦК] ЦК КПУ.

Кравчук і Горбачов у 1990-му році. Фото: glavcom.ua

З 1989 року, коли на хвилі горбачовської "перебудови" було створено Народний Рух України, Кравчуку як керівнику ідеологічного відділу ЦК довелося вести полеміку з представниками НРУ. Таким чином він став публічную фігурою, на відміну від зашореного керівництва КПУ.

Останні дні імперії. 1991-ий очима КГБ

В 1990-1991 роках отримав місце члена Політбюро ЦК КПУ і голови Верховної Ради УРСР. Був також народним депутатом Верховної ради УРСР Х-ХІ скликань і народним депутатом І скликання.

Після путчу ГКЧП, в серпні 1991 року Кравчук заявив про вихід із Комуністичної партії.

 Кравчук у 1991 році

Склав повноваження народного депутата у зв'язку з обранням президентом України внаслідок Всенародного референдуму 1 грудня 1991 року. Кравчук отримав 62% голосів, а його найближчий опонент В'ячеслав Чорновіл - 23%. На цьому ж референдумі 90% виборців проголосували за незалежність України.

Через тиждень після референдуму Кравчук разом із російським і білоруським колегами Єльциним і Шушкевичем підписав документ про припинення існування Радянського Союзу, за що його досі недолюблює президент СРСР Михайло Горбачов.

З грудня 1991 по липень 1994 - президент України. За його керування відбулися економічні і політичні зміни в країні - від відмови від ядерної зброї до виникнення нової лексеми "кравчучка".

1990: мітингові пристрасті в Києві. Так закінчувалася УРСР (ВІДЕО)

Програв на дострокових виборах президента колишньому прем'єр-міністру Леоніду Кучмі, набравши 45% у другому турі.

Після складання повноважень президента був народним депутатом ІІ, ІІІ, ІV скликань.

Вперше обрався до ВР на довиборах у мажоритарному окрузі в Тернопільській області (1994).

 Кравчук і Медведчук - від партії влади до невдалої опозиції

На перших виборах за змішаною системою (1998) разом із Віктором Медведчуком і Григорієм Суркісом очолив партійний список Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), втрапивши разом із СДПУ(о) до парламенту.

B серпні 2001 року отримав від Леоніда Кучми звання Героя України - "за визначний внесок у розбудову незалежної держави".

На виборах 2006 року став обличчям опозиційного блоку "Не Так!", який не пройшов до ВР, узявши 1,1% голосів.

 Леонід Кравчук виступає на 20-річчі Народного Руху. Фірмовий жест, який одразу нагадує про крилату фразу "Маємо те, що маємо". Фото: Валентин Бендюг

Читайте на "Історичній Правді" матеріали про Леоніда Кравчука:

Кравчук: "Щербицький сказав: "Який дурень придумав слово "перестройка"?"

1991: Кравчук убиває Радянський Союз (ВІДЕО)

20 років Незалежності: огляд трьох поколінь українських політиків

Кравчук вважає, що його внесок у розпад СРСР досі не оцінений

"Геть Масола-Кравчука!" Студентська революція на площі Жовтневої революції (ФОТО)

Кравчук: "Ющенко дав Бандері героя законно"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.