У київському музеї з’явилася силіконова копія Кравчука. ФОТО. ВІДЕО

У Києві в музеї "Становлення української нації" відкрили силіконову фігуру першого Президента незалежної України Леоніда Кравчука.

Про це Укрінформу повідомили у пресслужбі музею.

 

"Леонід Макарович Кравчук є першим Президентом України, тому його постать є вагомою в історії нашої країни. І власне це презентація нової фігури в експозиції "Видатні українці".

Він буде стояти біля Чорновола, власне, як експозиція історії зародження та становлення незалежності нашої країни, яку має знати та поважати кожен українець", - повідомили у пресслужбі.

 

У пресслужбі зазначили, що фігура виготовлена, як і всі фігури музею, з унікального силіконового матеріалу "кібершкіри", що дає можливість максимально реалістично передати зовнішність людини.

Над створенням фігури працювали українські скульптори, художники та постижери.

 

Прототипом фігури був сам Леонід Кравчук, який пройшов усі етапи сканування.


ДОВІДКА.
У музеї "Становлення української нації" представлені понад 100 фігур видатних українців. Серед них Тарас Шевченко, Леся Українка, Степан Бандера та інші відомі реформатори української нації.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.