На Львівщині сталася найбільша крадіжка ікон за роки незалежності

На Різдвяні свята у Львівській області скоєно резонансний злочин – із храму Вознесіння Господнього в селі Волиця-Деревлянська Буського району викрали чотири ікони пензля знаменитого митця XVII-XVIII століть Івана Рутковича.

Про це повідомляє ВВС.

Фахівці кажуть, що це найбільша крадіжка ікон в області за часи незалежності України, а міліція вже розпочала пошуки зловмисників.

За словами колекціонера Олександра Молодого, викрадені ікони мають величезну мистецьку та історичну цінність, бо твори Івана Рутковича були вершиною іконопису в Галичині і навіть в усій Україні того часу.

 Іконостас у Волиці - перший із відомих іконостасів Рутковича

"Це величезна втрата, бо іконостас у Волі Деревлянській є першою відомою і підписаною роботою такого кшталту Івана Рутковича. За мистецькою цінністю він поступається хіба знаменитому іконостасу з Жовкви, який вважають одним із шедеврів українського іконопису кінця 17-го століття. Якщо порівнювати, то за часи незалежності у Львівській області згоріли понад 80 старовинних дерев’яних церков. Але ці чотири ікони мають більшу мистецьку та історичну вартість, ніж втрачені храми", - наголосив експерт.

Колекціонер розповів, що під саме Різдво зловмисники зламали навісний замок у храм і спокійно викрали 4 ікони – Богородиці з дитям, Миколая Чудотворця, Господа Вседержителя та Вознесіння Господнього.

Жодної іншої охорони в храмі, який вважають пам’яткою національного рівня, не було. За словами Молодого, злодії хотіли викрасти ще й царські ворота, але з невідомих причин їм це не вдалося.

Украдена ікона Миколая

"Я був там учора і мушу сказати, що охорони там і далі немає, а в храмі ж іще залишилося 40 ікон", - говорить Олександр Молодий.

За фактом крадіжки уже порушено кримінальну справу.

Про це повідомили в секторі зв’язків із громадськістю ГУМВСУ у Львівській області. Як розповіли у міліції, заява про злочин надійшла вранці 7 січня – прийшовши у храм на Різдвяну службу, люди виявили крадіжку і одразу ж кинулися до міліції.

На місці побувала слідчо-оперативна група та експерти, які виявили певні речові докази. Як запевняють у СГЗ, оперативники активно розшукують зловмисників, що підняли руки на безцінні твори мистецтва.

Церкву у Волиці Руткович розписав у 1680-82 рр.

Щоправда, пошуки ікон можуть тривати роки й десятиліття. Експерт припускає, що злодії не діяли наосліп і знали, що крадуть. Відтак може статися таке, що викрадені ікони на довгі роки осядуть у якійсь приватній колекції і з’являться через десятки років в каталогах закордонних аукціонів.

Саме так трапилося з іще однією резонансною крадіжкою ікон зі сховищ у Вірменському соборі Львова, вчиненою 1984 року.

Тоді зловмисники викрали 22 ікони, з яких за гарячими слідами повернули 9 ікон, а ще три були виявлені набагато пізніше у різних збірках і повертали їх упродовж довгих років. Зокрема, ікону "Розп’яття з пристоячими" XV ст. вдова одного з російських колекціонерів повернула музеєві влітку минулого року.

Ще одна ікона перебуває у приватній колекції в Нідерландах, і переговори щодо її повернення тривають. Доля решти ікон так і залишається невідомою.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.