Естонці святкують 92-річчя перемоги над німцями й РСФСР

В Естонії у вівторок відзначать День пам'яті воїнів Визвольної війни.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Hа честь пам'ятної дати над будівлями державних і муніципальних установ будуть вивішені прапори. О 10.30 хвилиною мовчання буде вшановано початок перемир'я між Естонією і Росією і віддана данина пам'яті всім полеглим у війні.

Біля пам'ятника Визвольній війні в центрі Талліна відбудеться меморіальна церемонія, на якій виступить міністр оборони Март Лаар, а архієпископ Естонської Євангелічної Лютеранської Церкви Андрес Пидер проведе молебень.

По всій Естонії проб'ють церковні дзвони, кораблі дадуть гудки. Солдати Сил оборони і добровольці воєнізованої організації "Кайтселійт" покладуть вінки до пам'ятників Визвольній війні.

Визвольна війна (Eesti Vabadussõda) почалася 28 листопада 1918 року. Протягом 402 днів Естонія спочатку билася проти німецького ополчення Ландесвер і т.зв. "Залізної дивізії", а потім - проти Радянської Росії.

Після настання перемир'я о 10.30 3 січня 1920 бойові дії більше не поновлювалися. Мирний договір між РРФСР і Естонією був підписаний 2 лютого 1920 року в місті Тарту. Згідно з Тартуським миром, Росія визнавала незалежність Естонії, за цим договором був до 1940 року зафіксований міждержавний естонсько-російський кордон.

Естонія в ході війни втратила більше 6 000 чоловік, у тому числі 3 588 в ході бойових дій, інші померли від ран і хвороб.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.