Зруйновані Євро-2012 вали "Київської фортеці" відновлять

У бюджет міста Києва на 2012 рік внесено 1,7 млн грн на реконструкцію валів Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця".

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

Депутат висловив сподівання, що при вчасному надходженні цих коштів вистачить хоча б на часткове поновлення та реконструкцію валів фортеці до Євро-2012.

"Частину – 2 га - найбільшої земляної споруди в Європі під час будівництва біля НСК "Олімпійський» було знищено, - зазначив Бригинець. - Поновити її вже практично неможливо, але хоч якось відтворити певні фрагменти, щоб кияни і гості столиці мали уявлення про те, якою була пам’ятка, просто необхідно".

Голова комісії нагадав, що 29 квітня 2011 року на території фортеці почалися будівельні роботи зі зведення "зони гоcтинності" в рамках підготовки до Євро-2012, внаслідок яких було знищено частину валу. Ці роботи проходили на відстані кількох метрів від унікальної споруди - музею "Косий Капонір". 

Київська фортеця, збудована у XVIII-XIX сторіччях, є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення в Європі. 

Особливість природного рельєфу території Київської фортеці були одним з визначальних факторів та ключовим елементом, що вплинуло на конфігурацію та характер укріплень, визначив її оборонний статус. Наземна частина Косого капоніра виходить на схили Черепанової гори для зручності ведення артилерійського флангового вогню.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.