60 років першому комп'ютеру на континенті. Зроблено в УРСР

60 років тому, 25 грудня 1951 року, в Києві Академія наук СРСР офіційно визнала МЕЛМ (Малу електронну лічильну машину) – новаторський проект Сергія Лебедєва. Це був перший комп'ютер у континентальній Європі.

Про це нагадує Watcher. 

МЕЛМ (або МЭСМ — Малая электронная счётная машина) – визнана світовим науковим товариством першою повністю електронною обчислювальною машиною в Радянському Союзі, та й узагалі в континентальній Європі.  

Як створювалася україномовна "Енциклопедія кібернетики". Перша у світі

Першу програму на МЕЛМ було запущено 6 листопада 1950 року, і вже в 1951 році машина почала працювати у повному робочому режимі.

 Перша на континенті ЕОМ із програмою, яка зберігалася в пам'яті. 1951 рік

В 1952 році МЕЛМ було використано для надсекретних розрахунків, пов’язаних з ракетобудуванням та створенням ядерної бомби.

Борис Малиновський, який працював над МЕЛМ і наразі є провідним експертом обчислювальної техніки радянських часів, розповідає про МЕЛМ і Сергія Лебедєва:

Машину продовжували використовувати в дослідженнях Інституту до 1957 року. До того часу Лебедєв вже переїхав до Москви, щоб керувати будівництвом радянських суперкомп’ютерів нового покоління.

Читайте також "Інтер-нєт! Чому СРСР не створив власну інформаційну мережу".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.