На Львівщині проголосили 2012-ий Роком УПА і Стецька

На сесії Львівської обласної ради депутати ухвалили рішення проголосити 2012 рік на Львівщині Роком Ярослава Стецька, 100-річчя від дня народження відзначатиметься наступного року.

Про це повідомляють "Коментарі".

Ярослав Стецько (19 січня 1912 – 5 липня 1986 р.) – видатний діяч ОУН, один з організаторів Акту відновлення державності 30 червня 1941 року, перший заступник провідника ОУН Степана Бандери, згодом – голова проводу ОУН(б).

Також наступний рік буде роком ювілеїв від дня народження Патріарха Сліпого (17 лютого 1892 – 7 вересня 1984 р.) – глави Української Греко-Католицької Церкви у 1963-1984 роках, кардинала, багатолітнього в’язня радянських концтаборів, і художника Олекси Новаківського (2 березня 1872 – 29 серпня 1935 р.). 

Також депутати проголосили 2012 – Роком УПА – наступного року відзначатимуть 70-річчя від її створення.

Нагадаємо, що на початку грудня 2011 року було створено Світовий ювілейний комітет, який має відзначати 100-річчя з дня народження Стецька, 105-річчя з дня народження Романа Шухевича і 70-річчя створення УПА.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.