У Дніпродзержинську працює виставка подарунків генсеку Брєжнєву

Учора виповнилося 105 років від дня народження Леоніда Ілліча Брежнєва, Генсека ЦК КПРС (1966-1982 рр.). У музеї історії Дніпродзержинська є виставка, присвячена цьому видатному українцю.

Про це повідомляють "Коментарі".

У 1937 році Леонід Брежнєв обіймав посаду заступника голови Дніпродзержинського міськвиконкому, з 1938 року отримав підвищення по партійній лінії до Дніпропетровська.

Обіймав великі партійні посади в Молдові та Казахстані. У 1960 році призначений головою Президії Верховної Ради СРСР.

У 1964 році брав участь в організації зміщення Микити Хрущова, після чого очолив секретаріат ЦК КПРС.

1970: Новорічне звернення Брежнєва до радянського народу (ВІДЕО)

Після того, як Брежнєв став генсеком, Дніпродзержинськ отримав нечувані привілеї. Місто змінилося на очах.

Сьогодні від колишньої слави у Дніпродзержинську залишився пам'ятний бюст на проспекті Леніна та меморіальних дошках на металургійному технікумі, який Леонід Ілліч очолював у 30-і роки, і на будинку, де жила його родина.

Ще одним нагадуванням про епоху Брежнєва є унікальна колекція подарунків главі держави, яка зберігається в музеї історії Дніпродзержинська, передана на початку 80-х років в місто.

1982: похорони Брежнєва - труна падає у могилу (ВІДЕО)

Сьогодні ця експозиція є основою виставки "... І особисто дорогому Леоніду Іллічу", що проходить у музеї.

Нагадаємо, що у лютому 2010 року молодіжну організацію Дніпровського металургійного комбінату імені Дзержинського очолив нащадок генсека, молодий інженер-технолог Леонід Брежнєв.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.