Американка отримала лист, відправлений на Аляску в 1978 році (ФОТО)

Лист, відправлений у жовтні 1978 року з Атланти на Аляску, прийшов на вказану адресу в Анкоридж тільки цього місяця.

Про це повідомляє американський телеканал KTUU.

За словами співробітників місцевої пошти, вони не знають, де знаходився лист усі ці 33 роки і чому він загубилося по дорозі. Працівники поштового відділення стверджують, що зараз уже неможливо відновити шлях, здійснений конвертом.

Лист, датований 1978 роком, адресовано подружжю Джеймсу і Бетті Вілсонам. Авторами листа є родичі Джеймса Вілсона, який помер улітку 2011 року, так і не дочекавшись листа від рідних.

 Конверт того самого листа

Вдова Джеймса, Бетті, зараз мешкає в Арканзасі, і дізналася про доставку листа від своєї подруги Норми Макдоналд, яка оселилася в будинку Вілсонів в Анкориджі.

Норма повідомила Бетті про отриманий лист по телефону, і та дозволила їй відкрити конверт. Усередині були фото і генеалогічне древо родини з боку Вілсона.

Найближчим часом до Бетті Вілсон поїде її донька, яка живе на Алясці. Вона планує передати матері 33-річний лист.

Нагадаємо, у лютому 2011 року мешканка Каліфорнії отримала лист, відправлений їй у 1944 році.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.