УПА БОРОЛАСЯ ЗА ІНТЕРЕСИ УКРАЇНИ - КЛИЧКО

Лідер партії "УДАР" Віталій Кличко вважає, що крапку в питанні визнання ветеранів Української повстанської армії поставить історія.

"Я вважаю, що на сьогодні нерозумно піднімати ці питання, які ведуть до напруги в українському (суспільстві)", - сказав він у програмі Володимира Познера в ефірі російського Першого каналу.

"Моя особиста думка - ці питання не треба чіпати. Треба об'єднуватися навколо цінностей, навколо нашого майбутнього. Треба будувати наше майбутнє, а не копатися в нашому минулому... Лише історія дасть об'єктивну оцінку цим діям", - додав Кличко, відповідаючи на питання, чи вважає він, що ветеранів УПА і ВВВ треба прирівняти у пільгах.

"Велика частина людей каже, що (солдати) УПА боролися один проміжок часу проти фашизму, боролися також з Червоною армією, вони боролися, відстоюючи інтереси України", - додав лідер партії "УДАР".

На коментар ведучого про те, що в Прибалтиці деякі "латиші, естонці і так далі були в СС і боролися, кажуть, за незалежність Латвії, Естонії", Кличко відповів:

"Я одне можу сказати з цього приводу. Якщо людина одягнула форму СС... Є чітке ... Вона пофарбувала себе в ті кольори, в які пофарбувала себе. І ті люди, які... підтримували фашистів, нацизм, викликають лише негативні емоції у мене особисто, знаючи історію. І ні в якому разі таких людей ні підтримувати, ні захищати я ніколи не робив і не збираюся цього робити".

В лісах під Бродами. Подорож місцями боїв СС "Галичина"

Пізніше у своєму блозі на УП Кличко додав, що розділяє боротьбу УПА і тих, хто пішов до лав німецької армії, і висловив подив, що деякі ЗМІ перекрутили його слова.

"Можливо, багато українців хотіли б від мене більш жорсткої і однозначної відповіді щодо підтримки УПА на російському телеканалі. І все ж дозволю собі зауважити – в першу чергу ми разом маємо досягти консенсусу щодо визнання української повстанської армії в самій Україні, пояснити в першу чергу нашим громадянам, що воїни УПА боролися за Україну своєї мрії – незалежну, без німців, без "совєтів".

На думку лідера партії "УДАР", що політики повинні толерантно, а не з "шашкою наголо" змінювати суспільну думку, не під вибори і для політичних дивідендів займатися історією чи оцінювати саме перед виборами історичних діячів, яких поки що українське суспільство сприймає по-різному.

"Нам потрібно разом вчитися толерантності, і це допоможе краще зрозуміти нашу непросту історію", - зазначив Кличко.

"Але яким же було здивування, коли на деяких українських сайтах побачив перекручені, пересмикнуті відповіді зі скандальними заголовками про "фашистів", - додав політик. - Розумію, що починаються вибори і є чимало зацікавлених в тому, аби дискредитувати в очах українців опозиційні політичні сили і їх лідерів".

За словами Кличка, справа політиків – поважати історію, але творити сьогодення і думати про майбутнє.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.