Закарпаття просить державного відзначення 75-річчя Карпатської України

Депутати Закарпатської обласної ради ухвалили звернення до президента України та Верховної Ради з проханням відзначити 75-річчя Карпатської України на загальнодержавному рівні.

Про це повідомляє УНІАН.

У зверненні йдеться, що 15 березня 2014 року виповниться 75 років від дня проголошення Карпатської України.

"Проголошення Карпатської України, - зазначається у зверненні, - було найвищим проявом волі українського населення Закарпаття, засвідчило його прагнення до свободи, бажання жити державним життям, ще раз продемонструвало перед усім світом, що у Закарпатті живуть українці, які бажають мати свою державність разом із братами з Великої України".

1939: проголошення Карпатської України (ВІДЕО)

За словами депутатів, закарпатці ще раз підтвердили це бажання восени 1944 року на з’їзді Народних комітетів Закарпатської України, прийнявши маніфест про возз’єднання з Радянською Україною".

Незважаючи на короткочасне існування Карпатської України, ця подія мала велике історичне значення не лише у житті закарпатських українців, а й усього українського народу, йдеться у зверненні.

Депутати Закарпатської облради наголошують на тому, що потребують загальнодержавної уваги заходи з відновлення та реконструкції місць і будівель, у яких відбувалися історичні події, пов’язані з проголошенням та збройним захистом Карпатської України.

На їхнє переконання, слід активізувати наукові дослідження, вивчення та об’єктивне висвітлення цих подій, увічення пам’яті їхніх учасників.

Карпатська Україна та її армія у фотографіях американця (ФОТО)

"Враховуючи звернення громадян, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, Закарпатська обласна рада просить розглянути питання щодо відзначення 75-ї річниці проголошення Карпатської України на загальнодержавному рівні. Проект указу Президента України з цього питання додається", - йдеться у зверненні депутатів обласної ради.

Нагадаємо, що у новому підручнику з історії для 11-класників, підготовленому за сприяння нинішнього міністра освіти Дмитра Табачника, вилучено згадки про Карпатську Україну.

Більше про Карпатську Україну читайте на "Історичній Правді".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.