Кравчук вважає, що його внесок у розпад СРСР досі не оцінений

Перший президент незалежної України Леонід Кравчук вважає, що Біловезька угода про розпад СРСР і через 20 років не оцінена по-справжньому.

Про це він повідомив Українській службі ВВС.

Перший президент сучасної України також дав зрозуміти, що не перевищив повноваження, підписуючи 8 грудня 1991 року угоду про створення Союзу незалежних держав.

"Угода вступає в дію після схвалення Верховною Радою. Я підписав, але цей підпис був недійсним, доки не проголосувала Верховна Рада, не ратифікувала", - сказав Кравчук.

"Через деякий час Верховна Рада обговорила те, що я підписав, – і проголосувала за цей акт", - нагадав він.

Перший президент України наголосив: "Це перший в історії цивілізації випадок, коли імперія розпалась без війн".

"Ми сперлись на Конституцію, на міжнародне право і прийняли рішення, яке ратифікували парламенти і яке вступило в силу через мирний шлях", - пояснив він.

"Ми прийняли рішення, яке дало можливість скласти ядерну зброю України, Білорусі й Казахстану. У світі зменшилася загроза ядерної війни", - зазначив Кравчук.

"Тобто Біловезька угода – вона ще не оцінена по-справжньому. Біловезька угода – це світовий процес, це глобальний процес", - переконаний він.

Як відомо, 8 грудня 1991 року у Білорусі, у Біловезькій пущі під Брестом, президент Росії Борис Єльцин, президент України Леонід Кравчук і голова Верховної Ради Білорусі Станіслав Шушкевич підписали угоду, яка стала юридичним оформленням розпаду СРСР.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.