Ужгородські комуністи хочуть повернути Леніна в центр міста

В Закарпатській області комуністи вимагають повернути на місце пам'ятник Леніну, який демонтували в Ужгороді в 1991 році, а греко-католики пропонують переплавити бронзового Ілліча в єпископа Андрія Бачинського.

Про це повідомляють "Коментарі".

Тритонний лідер партії більшовиків Російської імперії і Жовтневої революції 1917 року, який раніше стояв на центральній площі міста, майже 20 років пролежав на території одного з автотранспортних підприємств, прикритий від дощу і снігу металевим саркофагом.

Влітку 2010 року монументом зацікавилися представники Мукачівської греко-католицької єпархії, які звернулися до депутатів Ужгородської міськради з проханням віддати їм Леніна. Вони збираються переплавити вождя і зробити монумент єпископу Андрію Бачинському.

В УГКЦ наголошують, що завдяки цій людині в XVIII столітті створено окрему Мукачівську єпархію греко-католицької церкви.

Депутати задовольнили прохання греко-католиків, вирішивши, що монумент жодної художньої та історичної цінності не представляє.

У свою чергу комуністи збунтувалися, заявивши, що демонтували Леніна незаконно, і його треба повернути. Закарпатський обком КПУ навіть звернувся в прокуратуру і створив спеціальну комісію зі скульпторів і художників - для визначення цінності пам'ятника.

В Україні було відновлено 80 пам'ятників Леніну - нардеп від КПУ

"Комуністи хочуть встановити його у парку, але це питання треба обговорювати з громадськістю, - зазначає мер Ужгорода Віктор Погорєлов. - Я особисто вважаю, що в місті взагалі можна зробити так звану алею скульптур, встановивши на ній пам'ятник не тільки Леніну, а й іншим вождям".

В результаті мер Ужгорода запропонував комуністам викупити Леніна за 75 тисяч євро - приблизно стільки коштуватимуть 3 тонни бронзи.

У свою чергу в КПУ заявляють, що питання про гроші з ними не обговорювалося.

"Нам пропонували дати церковникам три тонни бронзи на пам'ятник єпископу, - заявив перший секретар Закарпатського обкому КПУ Володимир Алексій. - Крім того, пропонували свою допомогу і наші колеги з Луганська - хотіли викупити Леніна за 1 млн гривень для себе. Але ми проти - свого Леніна хочемо поставити у себе на який-небудь центральній алеї міста".

Нагадаємо, у квітні 2011 року на кошти КПУ було встановлено пам'ятник Леніну в селі Новослобідка Запорізької області. Відкриття теж відбулося від імені місцевої громади.

У червні комуністи відновили розбитий невідомими пам'ятник Леніну в смт Шишаки Полтавської області.

В серпні було демонтовано пам'ятник Леніну на центральній площі Борисполя (Київська область).

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.