Ужгородські комуністи хочуть повернути Леніна в центр міста

В Закарпатській області комуністи вимагають повернути на місце пам'ятник Леніну, який демонтували в Ужгороді в 1991 році, а греко-католики пропонують переплавити бронзового Ілліча в єпископа Андрія Бачинського.

Про це повідомляють "Коментарі".

Тритонний лідер партії більшовиків Російської імперії і Жовтневої революції 1917 року, який раніше стояв на центральній площі міста, майже 20 років пролежав на території одного з автотранспортних підприємств, прикритий від дощу і снігу металевим саркофагом.

Влітку 2010 року монументом зацікавилися представники Мукачівської греко-католицької єпархії, які звернулися до депутатів Ужгородської міськради з проханням віддати їм Леніна. Вони збираються переплавити вождя і зробити монумент єпископу Андрію Бачинському.

В УГКЦ наголошують, що завдяки цій людині в XVIII столітті створено окрему Мукачівську єпархію греко-католицької церкви.

Депутати задовольнили прохання греко-католиків, вирішивши, що монумент жодної художньої та історичної цінності не представляє.

У свою чергу комуністи збунтувалися, заявивши, що демонтували Леніна незаконно, і його треба повернути. Закарпатський обком КПУ навіть звернувся в прокуратуру і створив спеціальну комісію зі скульпторів і художників - для визначення цінності пам'ятника.

В Україні було відновлено 80 пам'ятників Леніну - нардеп від КПУ

"Комуністи хочуть встановити його у парку, але це питання треба обговорювати з громадськістю, - зазначає мер Ужгорода Віктор Погорєлов. - Я особисто вважаю, що в місті взагалі можна зробити так звану алею скульптур, встановивши на ній пам'ятник не тільки Леніну, а й іншим вождям".

В результаті мер Ужгорода запропонував комуністам викупити Леніна за 75 тисяч євро - приблизно стільки коштуватимуть 3 тонни бронзи.

У свою чергу в КПУ заявляють, що питання про гроші з ними не обговорювалося.

"Нам пропонували дати церковникам три тонни бронзи на пам'ятник єпископу, - заявив перший секретар Закарпатського обкому КПУ Володимир Алексій. - Крім того, пропонували свою допомогу і наші колеги з Луганська - хотіли викупити Леніна за 1 млн гривень для себе. Але ми проти - свого Леніна хочемо поставити у себе на який-небудь центральній алеї міста".

Нагадаємо, у квітні 2011 року на кошти КПУ було встановлено пам'ятник Леніну в селі Новослобідка Запорізької області. Відкриття теж відбулося від імені місцевої громади.

У червні комуністи відновили розбитий невідомими пам'ятник Леніну в смт Шишаки Полтавської області.

В серпні було демонтовано пам'ятник Леніну на центральній площі Борисполя (Київська область).

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.