ДОНЕЦЬКИЙ АЕРОПОРТ НАЗВАЛИ НА ЧЕСТЬ РАДЯНСЬКОГО КОМПОЗИТОРА

Після гучного найменування аеропорту Львова донецькі депутати і собі знайшли видатну людину, на честь якої назвали летовище.

Про це повідомляє УНІАН.

Комунальному підприємству "Міжнародний аеропорт "Донецьк" присвоїли ім'я видатного композитора Сергія Прокоф’єва, уродженця Донецького краю (він народився в селі Червоне Червоноармійського району Донецької області в 1891 році).

Таке рішення ухвалили вчора депутати Донецької обласної ради.

За словами голови Донецької облради Андрія Федорука, "з ініціативою такого рішення виступив трудовий колектив комунального підприємства, а депутати підтримали такий прекрасний почин".

"Це рішення дозволить нам з одного боку увічнити пам'ять видатного композитора ХХ століття Сергія Прокоф’єва. А з іншого боку, наш аеропорт одержить власне ім'я, що увиразнить його індивідуальність, стане візитною карткою Донецька і області", - сказав голова облради.

Сергій Прокоф'єв. 1918 рік

Наразі ім'я Прокоф'єва носять симфонічний оркестр Донецької філармонії і Донецька державна музична академія.

Сергій Прокоф'єв (1891-1953) - радянський композитор, народний артист РСФСР, лауреат шести Сталінських і Ленінської премії. Один із найбільш популярних композиторів ХХ-го сторіччя. Жив у Петербурзі, потім на еміграції (1918-1936), потім повернувся в СРСР.

Почесний професор Московської державної консерваторії з 1933 року. В 1948-му зазнав нападок за "формалізм" і любов до "західної" музики. Помер у Москві, на 40 хвилин пізніше Сталіна.

Нагадаємо, що 9 листопада Кабмін видав розпорядження про присвоєння державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Львів" імені засновника міста Львова князя Данила Галицього. Цьому передувала громадська дискусія. Чи була така дискусія в Донецьку, не повідомляється.

Тим часом у Криму тривають суперечки щодо назви аеропорту "Сімферополь": кримські татари виступають за присвоєння йому імені радянського льотчика-аса Амет Хан Султана, а проросійські організації хочуть назвати аеропорт на честь фаворита Катерини ІІ Григорія Потьомкіна.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.