Влада не виділяє коштів на утримання пам'яток Києва

Головне управління охорони культурної спадщини КМДА потребує і просить виділити у 2012 році на охорону пам’яток 35 млн грн. Київська влада не передбачила жодної копійки.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, у 2010 році на охорону, реставрацію та збереження пам’яток бюджетом Києва було передбачено близько 17 млн грн., а виділили менше 1 млн грн.

"У 2011 році передбачено близько 8 млн грн, а виділено лише 693 тис грн., з яких управління переважно погасило заборгованість за проведені роботи з 2008 року, - зазначив Бригинець. - На 2012 рік кошти на статтю охорони пам’яток не заплановані взагалі".

Голова комісії повідомив, що на сьогодні, за інформацією профільного управління, через відсутність реставраційних робіт в критичному стані знаходяться Караїмська кенаса, колона Магдебурзького права та дзвіниця Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Депутат наголосив, що окрім зазначених пам’яток у столиці існує масштабна проблема з руйнуванням будинків-пам’яток, оскільки в Києві практично всі такі пам’ятки потребують реставрації.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.