У Хорватії вшанували загиблих у Вуковарі 20 років тому (ФОТО)

Близько 30 тисяч осіб взяли сьогодні участь у скорботному мітингу з нагоди 20-річниці масового злочину, вчиненого військовими Югославської народної армії та сербськими ополченцями у хорватському місті Вуковар.

Про це повідомляє "Vukovar.hr".

Біля меморіалу "Колона пам'яті" загиблих вшанували прем'єр міністр Хорватії Ядранка Косор та президент Іво Йосипович.

Учасники мітингу зібралися також біля міської лікарні, яка стала символом трагедії. Саме звідси, 18-20 листопада 1991 року серби вивезли на закинену свиноферму за містом близько 300 хорватських військових поранених, яких згодом розстріляли.

 Фото: vukovar.hr

Далі скорботна громада вирушила на цвинтар, де запалила свічки на вшанування пам'яті захисників Вуковара.

Як українці здійснювали миротворчу місію в Югославії. Інтерв'ю

Падіння Вуковара ознаменувало початок боротьби за незалежність Хорватії у 1991 році. Битва за місто має важливе значення для цієї країни, оскільки його тривала облога затримала югославські війська і дала змогу Загребу підготувати хорватську армію до оборони.

 Водонапірна вежа - символ оборони Вуковара

Під час облоги Вуковара, близько 1600 захисників і мирних жителів були убиті, а місто було практично стерте з лиця землі.

Трибунал ООН з військових злочинів у Гаазі звинуватив двох сербських офіцерів Міле Мкршича та Веселина Шліванчаніна у військових злочинах і засудив їх відповідно до 20 і 10 років позбавлення волі відповідно.

Після війни Вуковар був узятий під управління ООН і реінтегрований до Хорватії в 1998 році.

 Вулиця Вуковара після боїв

У листопаді 2010 року президент Сербії Борис Тадіч відвідав Вуковар з візитом примирення, під час якого сказав: "Я знаходжуся тут, щоб, схиляючи голову перед загиблими, ще раз вибачитися, висловити скорботу і дати можливість Сербії та Хорватії відкрити нову сторінку історії".

Підготував: Остап КОЗАК

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.